Грузинська недільна школа була сформована в листопаді 1996 року. Цьому передувало заснування культурно-благодійного фонду «Самшобло», метою якого було об’єднати  грузинську громаду. Засновниками фонду стали посольство Грузії в Україні та активні члени грузинської громади Києва: Мевлуд Хурцідзе, Олександр Моловічко, Анатолій Мільченко, Гія Джоджуа, Васо Берулава, Іраклій Мунджішвілі, Давид Тодуа. Саме завдяки сприянню фонду «Самшобло» була створена Грузинська недільна школа, швидко знайшлись й вчителі – Роза Аробелідзе, Нана Гогадзе, Аміран Бежуашвілі, Олександр Моловічко.

В результаті ротації першого складу Грузинського дипломатичного корпусу з 1998 року скоротилась підтримка з боку посольства, в той же час перестав функціонувати і культурно-благодійний фонд «Самшобло». Весь тягар нелегких часів повиснув на плечі Рози Аробелідзе та культурного аташе Посольства Грузії Амірана Бежуашвілі. Спонсорську допомогу в ці роки надавали пані Лалі Кіладзе та пан Васо Берулава.

З 2000 року студенти національної академії внутрішніх військ Леван Чубабрія та Заза Зазадзе організували в школі гурток грузинського танцю. Школа ожила, з’явились ініціативи, збільшився контингент як учнів, так й вчителів. Грузинську мову та історію Грузії викладав відомий грузинський письменник Гурам Петріашвілі.
    

З 2003 року до роботи недільної школи приєднались педагог початкових класів, психолог Натія Робакідзе та педагог грузинського танцю та пісні Манана Сулаквелідзе. Молодий педагог Іріне Петріашвілі викладала грузинську мову та літературу дітям зі змішаних сімей, проживаючих в Україні.
   

Згідно з законом України від 19 вересня 2004 року недільна школа була реорганізована в культурно-просвітницький центр. Центр був названий «Іберіелі». Школа стала багатофункціональною та заявила про себе як про школу високопрофесійного рівня. Поглибилось вивчення грузинської мови. Поряд з грузинською мовою та літературою діти вивчали історію Грузії, її традиції, культуру та мистецтво. Головною метою центру було надати інформацію людям, які сумують за батьківщиною та виховати підлітків, які ростуть в іншій країні згідно з грузинським духом.
   

З 2006 року в культурно-просвітницькому центрі працюють курси з вивчення грузинської мови для іншомовних слухачів. У різні часи на курсах викладали Марина Бежанішвілі та Сосо Чочія. З того часу й до сьогодні грузинську мову як іноземну викладають Давид Тодуа, Кетеван Латарія, Катерина Адеішвілі, Марина Донадзе та Лалі Данелія. Сьогодні під їхнім керівництвом стабільно працює шість гуртків. Десятки слухачів успішно пройшли курси та стали кваліфікованими перекладачами.
  

Гурт грузинського народного танцю при недільній школі в 2005 році став ансамблем грузинського народного танцю «Іберіелі». В ансамблі протягом років виросло не одне покоління танцюристів, серед яких є й навіть професійні танцівники.
   

З 2005 року хореограф  Мака Ломсадзе очолила ансамбль «Іберіелі».  Її невпинною працею та стараннями дітей ансамбль взяв участь в багатьох міських, республіканських та міжнародних фольклорних фестивалях та отримав не одну нагороду та приз. Саме підсумком цієї невпинної праці стало те, що в грудні 2011 року наказом президента України їй присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв України.
  

Ансамбль «Іберіелі» став відомим для всієї України. Саме тому, в травні 2013 року йому присвоєно звання народного аматорського колективу України. За участю ансамбля «Іберіелі» в Україні зняли три документальні фільми.
  

Через хаос в грузинській спільноті в 2000-х роках та з метою вирішення складнощів в 2003 році була створена Асоціація грузин «Іберіелі». Президентом асоціації став пан Бесік Шамугія, який й зараз керує нею. З часом Асоціація грузин була вимушена приділяти увагу й іншим досить складним питанням. Зокрема, це була тема, пов’язана з вирішенням проблем співвітчизників-біженців з Абхазії та обов’язок допомоги емігрантам, що приїхали до України. Саме з цією метою 22 травня 2010 року було створене Всеукраїнське громадське об’єднання «Георгія». Головною метою об’єднання стала допомога співвітчизникам, відірваним від батьківщини. В «Георгії» поєднались шістнадцять регіональних організацій.
   

Створення подібного об’єднання сприяло роботі культурних центрів в різних регіонах та їх розвитку. Організація спромоглась виховати дітей емігрантів згідно з грузинськими традиціями та популяризувати грузинську культуру не тільки в Києві, а й в інших містах.
   

Асоціація грузин України «Іберіелі» та Всеукраїнське громадське об’єднання «Георгія» за ініціативою та сприянням Бесіка Шамугія вже 10 років видає грузинсько-український журнал «Сакартвело» з найвищою типографською якістю. Журнал знайомить читачів з життям та діяльністю відомих грузин, що живуть в Україні. Тут також друкується інформація щодо грузинсько-українських заходів. Автори статей зазвичай грузинські письменники, журналісти та дипломати, які проживають в Україні. Журнал виходить за підтримки посольства Грузії, міністерства культури та охорони пам’ятників Грузії та Міністерства культури України.
   

В 2004 році в Україні вперше відбувся фестиваль грузинського кіно, започаткувавши традицію, що продовжується й досі. Українці з великою зацікавленістю слідкують за грузинським кіномистецтвом. Щорічно зростає кількість поціновувачів грузинського кіно. Кінофестиваль проходить не тільки в Києві, а й в інших містах України. Грузинський культурно-просвітницький центр «Іберіелі» та Всеукраїнське громадське об’єднання «Георгія» щорічно проводять святкові концерти у зв’язку з Днем незалежності Грузії.
   

З 2010 року фестиваль став академічним заходом, протягом шести років в ньому взяли участь багато видатних грузинських виконавців. 
  

Вже п’ятий рік грузинська діаспора бере участь ще в одному масштабному проекті. Цей проект проходить під егідою посольства Грузії та присвячений улюбленому для всіх святу «Тбілісоба». В цьому заході разом з місцевими виконавцями щорічно беруть участь й приїжджі відомі гурти та співаки.

Грузинська спільнота допомагає творчості молодих людей, які прагнуть проявити власний талант та здібності в іншій країні. Зокрема митці, музиканти, письменники мають можливість представити на заходах діаспори власні роботи. Подібні заходи з боку діаспори є завжди в центрі уваги.
    

В травні 2013 року була розпочата ще одна добра справа. В Києві, в грузинському культурно-просвітницькому центрі, заснована перша грузинська бібліотека. Фонд бібліотеки налічує більше 3000 грузинських видань різних жанрів.
    

Як бачите, ми прагнемо та  працюємо, і збираємось продовжувати цю діяльність й надалі. Наступний рік ми зустрінемо із ще більшими успіхами і доки емігранти  з Грузії повернуться додому, встигнемо зробити ще багато добра! А гостинна Україна … Віримо та сподіваємось, що завжди знайде в своєму великому серці найтепліший та найзручніший куток для нашої країни – Іберії…

Адміністрація Всеукраїнського громадського об’єднання «Георгія»

Президент
Бесік Шамугія
У 1997 році закінчив Національний медичний університет ім. А. Богомольця (Україна, Київ). У 2003 році захистив кандидатську ступінь медичних наук з кардіології. У 2003 році в Німеччині присвоєна міжнародна премія ім. доктора Реккевега. З 2013 року доктор медичних наук. З 2003 року Президент асоціації грузин Україні «Іберіелі», з 2010 року був обраний Президентом всеукраїнського громадського об’єднання «Георгія». Одружений, має жінку та двоє дітей.
Державні нагороди:
2008 р. – орден «За заслуги» - (Президент України)
2012 р. - «Орден гідності» - (Президент Грузії)
2013 р. - орден «За громадську відданість» (Президент Грузії)
2016 р. - Почесна медаль державного апарату міністра Грузії з питань діаспори «Нас зміцнює все, що нас об’єднує»

Віце-президент
Сосо Чочія
У 1986 році закінчив Національний медичний університет ім. А. Богомольця (Україна, Київ). Грузинський письменник та перекладач. Його праці друкуються з 1984 року. Є членом спілок письменників Грузії та України. Одружений, має жінку та двох дітей.

Віце-президент
Зураб Кірія
У 1978 році закінчив академію міліції м. Харкова (Україна), а у 1981 році закінчив вищий навчальний заклад МВС СРСР із званням офіцера. Працював на різних посадах, з 1988 року був генеральним директором компанії «Капітал». У 2002 р. керує національним громадянським об’єднанням «Сакартвело» в Харківській області, отримав нагороди від Харківської державної адміністрації. Одружений, має жінку та одну дитину.

Редактор журналу «Сакартвело»
Давид Тодуа
У 1977 році закінчив Політехнічний інститут Грузії за напрямом управління автоматизованими системами, а у 1983 році аспірантуру на базі Інституту кібернетики України, за напрямом математичних методів та моделей. У 1978-1991 рр. працював в Інституті кібернетики інженером, старшим інженером, інженер-конструктором І категорії. У 1991-1992 рр. був старшим викладачем в Сухумському філіалі Тбіліського державного університету ім. Іване Джавахішвілі. У 2013 році наказом Президента Грузії присвоєно Орден гідності. Одружений,має двох донок.

Керівник координаційної служби діаспори
Анна Кравчук-Сордія
У 2003 році закінчила Грузинський технічний університет (гуманітарно-технічний факультет, кафедра візуального мистецтва) спеціальність теле-фото репортер. У 2003-2005 рр. працювала кореспондентом інформаційної служби в телекомпанії «Одіші» (Грузія, м. Зугдіді). У 2005-2007 рр. керівник інформаційної служби та ведуча в радіо «Одіші+». У 2008-2009 рр. була редактором музичних програм на радіо «Голос Абхазії» (Грузія, м. Тбілісі), також у 2010 році працювала спец-кореспондентом радіо «Імеді» в Україні, з того ж року й до сьогодні керує координаційною службою діаспори. Заміжня.

Координатор культурно-освітнього центру

Іраклій Цахнакія

У 2018 році поступив до Міжрегіональної академії управління персоналом на факультет психології. Закінчив дитячу музичну школу № 12 ім.К.І.Шульженко, по класу гітара у м.Харків. У 2013-2015 рр процював керівником молодіжного гуртка гітаристів при спілці освітнього центру та комплексної спортивної школи у м.Чхороцку З 2021 року працює у грузинському культурно-освітньому центрі «Іберієлі»

м. Київ, вул. Шулявська 10/12
тел.: +38044-539-10-96;+ 38 098 681 12 62
Ел.пошта: diaspora@iberieli.org

Історія нашої маленької країни налічує 3,5-4 тисячоліття. Ми пройшли усі суспільні-економічні формації, що існують досі. Ранньокласові відносини у нас почались у другому тисячолітті до н. е. Міф про аргонавтів розповідає про соціально-політичний устрій грузинського царства Колхіда та його силу. Міфи про Прометея, Медеї і аргонавтів поряд зі знахідками археологів вказують на високий рівень чорної металургії в Стародавній Колхіді. Перша грузинська монета – «Колхурі Тетрі» – була викарбувана в VI ст. до н.е.
У формуванні грузинської державності особлива роль належить царю Фарнавазу І, який разом зі зміцненням політичної могутності країни, сприяв розвитку грузинської мови та книгарства.
Грузинська одна з тих давніх писемностей, які відомі в сьогоднішньому світі.
Історія Грузії є нерозривною з Християнством. Передусім Християнство в Грузії проповідував учень Ісуса Христа, Андрій Первозваний, якого до Грузії з волі Божої прислала Богородиця та ще дала з собою створену власноруч ікону. Андрій заснував першу Грузинську Єпископальну кафедру біля м. Ацкурі. Апостол тричі подорожував до Грузії з проповіддю у 34, 41, 44 рр. нашої ери. Під час третьої подорожі він привіз із собою Сімона Кананіта (Зилота) та Маттія. У Грузії проповідували Варфоломій, Фома (Хома) та Тадей.
Так, з 12 апостолів в Грузії проповідували шість, двоє з них поховані в Грузії, Сімон Кананіт - в Новому Афоні, Маттій - в Фортеці Гоніо.
У результаті проповіді Апостолів, Святої Ніно в 317-318 рр. Християнство було проголошено державною релігією, а масове хрещення людей відбувалось в 324-326 роках (за версією Вахушті Багратіоні).
Коли ми говоримо про величні святині грузинської нації, ми повинні пам’ятати, що найголовнішою святинею святинь та скарбом була для нас Православна церква Христа - джерело життя, яке створив у цьому світі сам Господь, шлях та можливість нашого спасіння, встановлення вічного щасливого буття та повернення до творця.
Все інше – це лише частина цього величезного скарбу. В Грузії є безліч Християнських святинь: особливою святинею є Господня плащаниця, яка зберігається в Кафедральному соборі Светіцховелі та символізує єдність та неподільність світової церкви.
Найбільша святиня в Зугдіді похована чудодійна риза Святої Богородиці.
Череп Святого Апостола Фоми, який зберігається в Сіонському Кафедральному Соборі.
Хрест з виноградної лози, скріплений волоссям Святої Ніно, також зберігається в Сіонському Соборі. Святині, що дають величезну Божу силу, святі мощі мучеників за віру та інших Божих чеснот дбайливо зберігаються у багатьох наших церквах та монастирях.. Величезними святинями є безцінні ікони Господа, Богородиці та святих, які знаходяться у всіх наших церквах, монастирях та навіть у сім’ях.
Та нарешті, наш найбільший скарб, нерукотворна ікона нашого Господа та спасителя, який зветься Анчісхаті та в його честь та на його ім’я в Тбілісі спеціально побудована церква.
Навіть щоб перелічити всі подібні церковні святині не вистачить й кількох газетних сторінок! Саме тому Грузія стала країною туризму. Під туризмом розуміється відпочинок, єднання з новим середовищем, знайомство з культурою та традицією та головне - заміна однорідної буденності новими враженнями та відчуттями .
Саме через ці природні потреби туризм перетворився у глобальну діяльність. Наразі туризм в нашій країні є найрозвиненішою сферою та сектором, який швидко зростає. Щорічно до Грузії приїздять тисячі туристів.
Розвитку туризму Грузії сприяє надзвичайне місце знаходження та клімат. Туристи мають великий вибір: відпочинок у високогірному регіоні, на березі моря, на мінеральних водах, на гірськолижних курортах.
В країні налічується 12000 історичних пам’яток, 150 музеїв та безліч скарбів, які з кожним днем, повільно збільшуються. Грузія з давніх давен була відома своїми лікувальними місцями, зараз у нас є 102 курорти та 192 курортних місць, основна частина курортів знаходяться на узбережжі та у гірських регіонах.
В результаті будівництва останніх років дороги Грузії визнані одними з найкращих доріг світу. Але інтерес туриста, звісно, обумовлює не тільки природа. Велику роль грає й унікальна грузинська гостинність. Наші традиції та культура здавна вважались причиною захоплення гостей нашою країною.
В історії Грузії є багато фактів, коли країна переживала соціально-культурний підйом. Один з таких періодів пов’язаний з царем Давидом Агмашенебелі (Будівничим, 1089-1125 рр.), який до нині є символом могутності грузинської держави. В часи його царювання було побудовано багато культурних пам’яток, серед яких одна з найкращих, Гелатський монастир.
Справу, яку розпочав Давид Агмашенебелі, продовжила його правнучка Цариця Тамара. Саме з її ім’ям пов’язана золота доба історії Грузії, під час її діяльності створено безліч мистецьких зразків, серед яких особливий твір світової писемності – «Витязь в тигровій шкурі». В Грузії існує великий перелік героїв-царів, серед яких одне із значних місць займає Ерекле ІІ (1744-1962 рр. цар Картлі, 1762-1798 рр. Цар Картл-Кахеті). Він у віці 78 роки провів до 80 битв та з них програв всього дві. З його ім’ям пов’язаний й укладений у 1783 році з Росією Георгіївський трактат, який зіграв доленосну роль в історії Грузії – замість захисту, грузинська нація опинилась у рабстві, після якого Грузія лише 26 травня 1918 року здобула незалежність, хоча тільки на 3 роки та до 1991 року перебувала у складі Радянського Союзу.
Новітня історія Грузії починається з проголошення незалежності у 1991 році, що пов’язано з першим президентом Грузії Звіадом Гамсахурдія. 23 листопада 2003 року Революція троянд ще раз ясно продемонструвала світу прагнення грузинського народу до демократії.
Ілля писав «дійсність, народжується з минулого та є батьком майбутнього», всі сторінки багатовікової історії Грузії гідні гордості для нашої нації: безліч прославлених царів, Епоха мрії чи Золота доба , Грузинські воїни що перемогли в тяжких битвах, безліч героїв. Були часи, коли кордони нашої держави простягалися « від Нікопсії до Дарубанді».
Сьогодні, коли ми читаємо про це, важко навіть повірити. Півтора століття тому Григол Орбеліані писав про грузин:
«Народ хоробрий і гостинний,
Що відсіч дасть недолі злій», -
серце якого, міцне як діамант, час змінити неспроможний та, -
«У серці не втрачає силу
Любові до рідної землі.»
Ми пройшли шлях від Дідгорі до Цхінвалі, від Абхазького царства до Абхазької Автономної Республіки. А кордони від Нікопсії до Дарубанді, нажаль, «наші друзі»(однієї з нами релігії) зменшили до Енгурі та Алазані.
Ми пройшли 1795, 1801, 1811, 1924 роки, 9 квітня 1989 року, пережили Абхазьку війну, не оминула нас й російсько-грузинська серпнева війна… тож маємо сьогодні Грузію – без Саінгіло, без Абхазії, без Цхінвалі, нам більше не належать «Ошкі та Зарзма, стародавній Тао…» та й грузинське небо не таке «високе», а грузинська нація не така горда, як колись... але ми маємо країну, яка була на шляху Богородиці, маленька Грузія, окупована Росією, але все одно з надією, гарною молоддю, великим минулим та світлим майбутнім
Історично, не можливо примусити втратити жагу до волі націю, що бореться, тому кожен грузин глибоко вірить та точно знає, що нашу Батьківщину ми нікому не віддамо, та якщо якоюсь силою її все ж таки відберуть, переможуть нас, приставлять ніж до горла, це тимчасово, правда на нашому боці й тому ми жодного клаптика не пробачимо нікому та ніколи не проміняємо її на «рай в іншій країні». Гордість нашої нації Акакій Бакрадзе сказав: „Якщо хтось хоче виразити символічний образ грузинського народу, він повинен виліпити бідного хлопчика без сорочки, захованого в Сурамську фортецю, тому що силою нашої нації ніколи не було багатство. Силою Грузинської нації були гідність, чесність, самовідданість та відданість ближньому».

Посольство і Консульства Грузії в Україні
Контактна інформація співробітників

Посольство Грузії в Україні
Бульвар Т.Шевченка 25
Київ 01032, Україна
Робочі години:
Пн.-Пт. 10: 00-13: 00, 14: 00-18: 00
тел .: +38 044 220 03 40
Ел.пошта: kyiv.emb@mfa.gov.ge

Консульський відділ
Робочі години:
Пн.-Пт. 10: 00-13: 00, 14: 00-18: 00
тел .: +38 044 220 03 41
Ел.пошта: kyiv.con@mfa.gov.ge

Консульства Грузії в Україні

Консульство Грузії в Одесі
Консул: 
м.Одеса, вул. Маріїнська, 4
Робочий час:
Пн.-Пт. - 10.00 - 13.00, 14: 00-18.00
Тел .: (+38 048) 726-47-27
Факс .: (+38 048) 726-10-45
Ел.пошта: odessa.con@mfa.gov.ge

Консульство Грузії в місті Донецьк (з резиденцією в місті Києві)
Консул-керівник: Іраклій Адвадзе
Бульвар Т.Шевченка 25
Київ 01032, Україна
Робочі години:
Пн.-Пт. 10: 00-13: 00, 14: 00-18: 00
тел .: +38 044 220 03 40
Ел.пошта: donetsk.con@mfa.gov.ge